Сайти влади

Міністерство культури України Міністерство культури і туризму м.Рівне Дубровицька районна адміністрація Дубровицька міська рада Дубровицька районна рада

Статистика



Комунальний заклад "Дубровицький районний будинок культури" Дубровицької районної ради здає в оренду малі архітектурні форми (інформаційні щити розміром 3х6 м) по вул. Воробинській (біля автовокзалу) та вул. Миру (при вїзді в м. Дубровиця) для розміщення реклами.
За довідками звертатися: районний Будинок культури (вул. Макарівська, 2), тел. 2-00-86.

«ДУБОВА ЛОЖКА»

 Команда «Намисто» народного аматорського колективу розкрила секрети цікавого стародавнього рецепту «качаної каші»: до пшона додати збиті яйця, борошно і викачувати цю суміш по мисці 15 раз, доки з лоба не потече піт. Далі зробити галушки і варити на курячому бульйоні. Подавали кашу до журі з пилу й жару, щедро присмачуючи її піснями, віршами і грою музик. І звісно куди ж на українському столі без сала, квашених огірочків, капусти, узвару та наливки? Та технолог зі стажем Ольга Жакун, підприємець-ресторатор Роман Віденчук і начальник відділу культури Наталія Мозоль залишились до цих наїдків безпристрасними. І як справжні гурмани, вимогливо оцінювали смак головної «зірки» фестивалю. Каша в усіх вдалась. Важко було обрати найкращу з кращих. Втім все-таки до душі суддям припала ароматна солодка страва з сухофруктами від служби у справах дітей РДА. А ще заохочувальним призом відзначили гарбузову кашу Лютинського НВК. Та не лише журі спробували кулінарні шедеври команд. Гостинно пригощали кашовари всіх фестивальників, накривши столи різноманітними смаколиками. Голодним не залишився ніхто!

Однак не кашею єдиною манив до себе Лютинськ. Гастрономічний захід відбувався під відкритим небом серед прекрасної природи урочища «Дуби». Поміж столітній велетів не те що смакувалось, навіть дихалось по-особливому. Більше про місцину розповіла екскурсовод Ольга Яворська. Виявляється, колись ці землі отримала княгиня Ольга у якості посагу нареченої. Звісно вона тут не жила, але була власницею навколишніх сіл, лісів й полів. Потім вони дістались князю Гольшанському і його донькам. Тож гості мали можливість пройтись стежками, якими, можливо, колись, милуючись пейзажами, гуляли вельможі. Побачили ми й одне з найстаріших дерев Рівненщини. Лиш уявіть: гіганту заввишки 27 і завширшки 6,75 м приблизно 600 років. Не пропустили нагоди набратися від нього сили. Недарма в народі вірять, що дуб дарує тим, хто його обіймає, енергію і міць. Урочище таїть ще багато цікавих екземплярів. В глибині, як розповідають місцеві, є дуб, всіяний гніздами чапель. Вони розташовані настільки близько, що складається враження, ніби птахи ходять в гості одна до одної. Ще в одному дерев’яному велеті блискавка зробила простір в стовбурі, де можуть від дощу заховатись кілька людей. Унікальним також є чистесеньке природне озеро, що розлилось посеред дерев. Лиш заради таких краєвидів варто сюди ще раз приїхати. 

Молодь теж не залишилась на фестивалі без діла. Обласний та районний центри зайнятості розгорнули наметове містечко з майстер-класами для неї. Коваль у фартуху і з молотом відкривав хлопцям таємниці цього давнього ремесла. Найбільші сміливці особисто брали знаряддя і кували своє щастя у вигляді підкови. Вогонь, іскри від молота, процес народження з груди металу мініатюрних виробів – заворожували. Тим часом дівчата й жінки наводили красу. Перукарі креативили над зачісками, спеціалісти з манікюру фарбували нігті, візажисти додавали яскравості до образу завдяки малюнкам на тілі. Не залишилося без уваги й швейне заняття. «Ми показали ті професії, які нині користуються попитом на ринку праці, дають можливість відкрити власний бізнес і заробляти на цьому гроші. А ще провели профорієнтаційну діагностику серед старшокласників, щоб зорієнтувати їх у виборі майбутнього фаху. Сподіваємось, вони чомусь навчились та побачили для себе щось нове», – розповіла нам Тетяна Новорок, заступник директора обласного центру зайнятості. 

Символічно зійшлось, що фестиваль «Дубова ложка» припав на День серця. Відтак було на заході місце для благодійності. Організатори влаштували безпрограшну лотерею, виручені кошти від якої підуть на лікування онкохворих діток. Кожен, хто купив лотерейний квиток, отримав приз. Та не простий, а з гастрономічним підтекстом. Комусь дісталась трилітрова банка молока чи кілограм сиру, комусь – бурячки, мед, десяток яєць або навіть … живий півень. Лютинські школярі другий рік поспіль зробили солодкий ярмарок з власноруч спеченими смаколиками. Маленькі продавчині вжились в роль і вправно толкували, що скільки коштує. За цим процесом їх і зазнімкували. Гроші хочуть віддати недужому хлопцю з Сельця. Творці найсмачнішої каші – команда служби у справах дітей та районного центру соціальних служб длясім’ї, дітей і молоді «Карамелька» - в свою чергу разом з Миколою Кохном нагородили особливих людей: «Одинадцятий рік ми відзначаємо Міжнародний день усиновлення. У нас на обліку перебуває 82 дитини, які залишились без батьків. Всі вони майже стовідсотково влаштовані у сім’ї. Тому ми запросили на це чудове свято родини з нашого району, котрі виховують діток, народжених серцем, аби вручити їм подарунки. Подружжя Креньків Наталії та Олександра більше десяти років тому утворили прийомну сім’ю і нині виховують семеро дітей. Це дуже позитивні люди, які незважаючи на труднощі, продовжують створювати для діток найкращі умови. Бовгиря Інна прийняла в свою сім’ю маленьку тендітну дівчинку, з якої зараз виросла справжня красуня. Інна Володимирівна приїхала на фестиваль зі смачним короваєм, виготовленим власноруч. Вдячні їй і за це. Петрушко Людмила – надзвичайна жінка, яких треба ще пошукати. Вона поєднує роботу і виховання онука, котрого називає синочком. Булак Надія Степанівна з Лютинська багато років ростить внуків, які, на жаль, втратили батьків. Ми дякуємо за подарунки для сімей приватному підприємцю Наталії Хвалько з Дубровиці. Вона намагалася кожній родині підібрати особливий. Щиро вдячні всім за підтримку, небайдужість, за те, що ви просто є, і даруєте тепло всім, хто вас оточує», – подякувала начальник служби Олена Лобзун. 

Креативними були і спортивні змагання. Окрім традиційного перетягування канату і боїв на колоді, учасники змагались у вправності катання величезних гарбузів і чищенні на швидкість картоплі. Азарт виявився настільки великим, що один гарбуз не витримав спортивного запалу і тріснув. Працівники районної книгозбірні і музею у своєму курені облаштували бібліобар з книгами. А щоб трішки долучити до літератури присутніх, роздавали цукерки з висловами відомих письменників. Урочищем розливались пісні народних талантів. Активно діяла торгівля. Дітки грались у зоні з настільними іграми і скакали на батуті. Місцевий житель катав охочих верхи на коні. Люди танцювали, спілкувались, смакували і фотографувались. В кожному куточку щось відбувалось. Тої атмосфери сповна словами не передати, це треба самому відчути і побачити. Тож наступного року приїжджайте на гостини до Лютинська. Сподіваємось буде так само смачно, колоритно, пісенно. P.S. Наостанок хочеться подякувати за свято працівникам культури та Лютинської сільської ради, які доклали до заходу свою душу, креатив і творчість (оформлення фестивальної зони заслуговує особливої уваги). Спонсорам фестивалю обласному депутату Миколі Лобчуку та підприємцю Віктору Гумену, командам-учасницям за смачне частування та всім причетним. Завдяки їм свято пройшло «на ура».